Детальна інформація про Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр
слайдова презентація
Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр створений у 1995р. Підпорядкований Головному управлінню охорони здоров я Львівської обласної державної адміністрації .
Головний лікар Павлик Степан Степанович.
В кардіоцентрі функціонують 4 стаціонарні відділення на 220 ліжок, з них 60 ліжок інфарктного відділення з палатою інтенсивної терапії на 8 ліжок, та 3 кардіологічні на 160 ліжок . Працюють відділення функціональної діагностики, клініко- діагностична лабораторія, диспансерне відділення, рентгенкабінет, кабінет рентгенопераційної.
Метою діяльності центру є забезпечення в повному обсязі висококваліфікованої і спеціалізованої стаціонарної та консультативно- діагностичної допомоги населенню.
Центр надає діагностично-лікувальну допомогу населенню.
Центр користується правом для завершення діагностичного процесу і проведення спеціалізованого лікування, забезпечує організаційно-методичну та консультативну допомогу лікувально-профілактичним установам області.
Центр співпрацює з науковими та науково-дослідними установами охорони здоров я, медичними товариствами, приймає участь у науково-практичних семінарах , конференціях, організовує та проводить курси підвищення кваліфікації і стажування лікарів на базі центру.
У центрі працюють 5 Заслужених лікарів України:
- Степан Павлик головний лікар
- Роман Манастирський - заступник головного лікаря з оргметодроботи
- Леся Антоненко - завідувач І-го кардіологічного відділення
- Володимир Черкавський - завідувач інфарктного відділення
- Андрій Стернюк лікар І-го кардіологічного відділення
Інфарктне відділення
У інфарктному відділенні отримують висококваліфіковану кардіологічну допомогу 1500 жителів м. Львова та районів області, які хворіють на ішемічну хворобу серця. В їх числі біля 900 хворих гострим інфарктом міокарда ( ГІМ ), 400 нестабільною стенокардією, 200 з іншими проявами ІХС.
У відділенні широко використовується методика визначення гостро фазних маркерів некрозу міокарда, зокрема тропонінів та МВ-КФК, що покращило діагностику ГІМ.
З 2000 року у відділенні використовується системний тромболізис для лікування хворих ГІМ, що поступили в часовому проміжку до 6 годин від початку захворювання. За цей час проведено 360 системних тромболізисів з добрим клінічним ефектом. На сьогоднішній день відділення повністю забезпечене тромболітиками, закупленими за бюджетні кошти.
З 2009 року пацієнтам відділення проводиться коронароангіографія ( КАГ ) з метою визначення можливості інвазивної корекції вінцевого кровообігу. До 01.07.2010 року проведено 193 коронароангіографії, виконано 72 коронароангіопластики та стентування коронарних судин.
Лікарі відділення, спільно з працівниками кафедр медуніверситету, приймали участь в наукових програмах по вивченню нових препаратів для лікування хворих з серцево судинною патологією.
Проблема інфаркту міокарда і шляхи її мінімізації.
Основними медико-соціальними проблемами кардіології в області на сучасному етапі є зростання захворюваності та поширеності найбільш соціально значущих хвороб системи кровообігу, а саме - атеросклерозу, артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця; висока первинна інвалідизація, спричинена цими хворобами; зменшення тривалості життя населення.
Однією з провідних причин смертності та інвалідизації є гострі порушення коронарного кровообігу.
Щорічно в нашій області реєструють 2300 - 2400 нових випадків інфаркту міокарда. Захворюваність на ІМ стабілізувалась впродовж останніх 3 років на рівні 1,2/1000 дорослого населення з незначною тенденцією до зниження 1,17/1000 за 2009 рік. В той же час відмічається неоднорідність цього показника по районах та містах. Бродівський район 0,58/1000, Золочівський 0,65/1000, Сокальський 0,9/1000, Пустомитівський 1,2/1000, Самбірський 1,6/1000.
Все це свідчить про те, що гостре порушення коронарного кровообігу в області є недодіагностованим , тому зусилля мають бути скерованими на удосконалення процедури їх об єктивного виявлення.
Реформування тактики щодо раннього виявлення ІМ у пацієнтів має, перш за все, відбуватися за рахунок покращення якості роботи лікарів первинної ланки не лише дільничних терапевтів і лікарів загальної практики, а й спеціалістів усіх профілів, до яких звертаються хворі. Скарги пацієнта на болі в грудях, черевній порожнині, горлі, нижній щелепі, між лопатковому просторі, передпліччях, плечових суглобах, немотивована слабість, задишка - повинні бути ретельно проаналізовані, має проводитись поглиблена диференціальна діагностика, в тому числі із застосуванням необхідних інструментальних та лабораторних методів. Кожен лікар має сповідувати тактику коронарної настороженості , орієнтуватися в ЕКГ.
Другою, не менш драматичною проблемою, є пізня госпіталізація хворих ІМ в стаціонар. Лише 23% пацієнтів госпіталізуються в часовому проміжку до 6 годин; 24% - до 12 годин; решта 53% поступають на 2 3 добу. Відомо, що за правилом золотої години надання адекватної медичної допомоги протягом перших 60 хвилин майже повністю виключає ризик летальності або розвитку серйозних ускладнень. Ефективними у цьому відношенні є тромболітична терапія або інтервенційні методи. Задля своєчасного відновлення кровопостачання міокарда тромболітичній терапії має бути надано перевагу в випадках, якщо немає змоги транспортувати хворого до спеціалізованого клінічного відділення або стан його не дає можливості застосувати інші методи.
На сьогоднішній день кардіоцентр в достатній кількості забезпечений тромболітиками, проводяиться тромболітична терапія та стентування інфаркт-залежної артерії в тому числі за ургентними показами.
Принципово важливим являється виділення ролі супутньої патології в наслідках ІМ. Такі фактори як наявність в анамнезі перенесеного ІМ, поширеного атеросклерозу і, зокрема, перенесеного інсульту, серцевої і дихальної недостатності, легеневої патології, а також жіноча стать.
Слід звернути особливу увагу на проблему профілактики серцево-судинної патології. Дільничні терапевти, лікарі загальної практики, в основному, займаються питаннями вторинної профілактики. Пацієнти з певною серцево-судинною патологією потребують постійного лікування щоденного прийому ліків (з метою контролю артеріального тиску, зниження рівня холестерину, покращання реологічних властивостей крові тощо). В той же час зниження смертності від ІХС у розвинутих країнах Європи приблизно на 2/3 пояснюється зменшенням захворюваності ІХС, завдяки успішній боротьбі з факторами ризику (насамперед з курінням) і тільки на 1/3 - покращенням виживання таких хворих у зв язку з удоскона-ленням підходів до лікування (дані проекту MONICA). Довгострокове здійснення проекту Північна Карелія у Фінляндії показало, що шляхом проведення дієвих заходів з боротьби з такими чинниками ризику як артеріальна гіпертензія, гіперхолестеринемія і тютюнопаління, можна зменшити частоту ІХС серед чоловічого населення працездатного віку на 80%. Це підкреслює величезне значення заходів первинної профілактики серцево-судинних захворювань, які не вимагають великих коштів.
Якщо розглядати всі ці проблеми із суто практичної точки зору, то принаймні ретельне виконання вітчизняних медичних стандартів з лікування хворих на ІХС, прописаних у відповідних документах МОЗ України, може суттєво покращити якість їх вирішення.
Школа тромболізису
24.09.2010р. Інститут кардіології ім. академіка М.Стражеска проводив у м. Львові конференцію для кардіологів області в рамках Школи тромболізису з проблем лікування гострого коронарного синдрому за допомогою тромболітичних препаратів.
Головний лікар обласного кардіологічного центру Заслужений лікар України ПАВЛ К С.С. виступив з інформацією про відзначення Дня серця 26.09.2010р., в якій звернув увагу на своєчасну госпіталізацію хворих у стаціонари, які забезпечені тромболітичними препаратами. Добрі результати спостерігаються при проведенні тромболітичної терапії в перші 6 годин від моменту виникнення больового синдрому. Ця ефективна терапія дає позитивні результати і значно зменшує кількість негативних наслідків гострого інфаркту міокарда.